Неоніла Володимирівна Гуменюк
Немов курчатко заховалась у траві,Яке не слухало своєї квочки-неньки
І загубилося в зеленій мураві.
Згодом кульбаба стала біла-біла,
Пухом засипала довкола геть усе.
Найкращі сподівання та надії
З собою тепле літечко несе.
Зеленої травички,
Неначе вишиванки
Кульбабок жовті личка.
Далі - барвінок в"ється -
Блакитні оченята,
Вузька знайома стежка,
Яка одиноко стоїть край села,
Там зелен-барвінок, трава неприм"ята
Й троянда під вікнами вже відцвіла.
Охоче пройдуся стежками дитинства,
Хоча заросли полинами вони.
Додасть мені сили прозора і чиста
Відмірюєм наше життя,
Бурхливими ріками скреслими
Удаль відпливають літа.
Лелеки до гнізд повертаються
І літечко знову прийде.
Ате, що було - розтануло,
Нахилила віти,
Обсипає сніг із неї
Сильний зимний вітер.
Та гойдає вона ними,
Крилами неначе,
А сніжок летить донизу,
Там плавали усе літо та й гусоньки дикі
І лебеді зупинялись на перепочинок,
Качки дикі купалися та ловили рибок.
Милувалися красою всі, кому бувати
Довелося тут.А нині його не впізнати:
Все поросле очеретом, всохло, замулилось,
Та яблуня-дичка виросла висока,
Яблука великі жовті та рум"яні,
Але терпкий присмак та ще й кислий мають.
І такі твердючі яблука у неї,
Що ніхтоне хоче плодів яблуневих,
Лиш одне надкусить, скривиться і кине,
Сяє й мерехтить зірками ясно
Та піну із парного молока
На кучерявих залишає хмарах.
Тече собі молочна та ріка,
Яка є багатьом дороговказом,Насамперед завзятим чумакам,
На їхню ж честь сузір"я це назвали.
І дістань з неба зорі кохання,
Хлюпай ласки тих сонячних злив
Та купай мене в них аж до рання.
Захисти своїм дужим крилом
Від пересудів, ока лихого,
Від пліток та від зайвих розмов,
Ті почуття, що про кохання?
Але я знаю, слів не треба,
Лише поглянути на тебе
І ти в очах моїх читаєш
Все, що тобі сказати маю.
2017 р.
І дзвониками забриніло,
Линуло грозами-дощами
Та землю щедро напоїло.
Зрум"янило суницям щічки,
Вдягло віночок волошковий,
Всміхнулось сонячно й привітно,
Думав їхати ним він,
Але коник десь утік,
Зажуривсь Архистратиг:
-Де ж його тепер шукать,
Як поїду святкувать?
Обізвався Листопад:
