Неоніла Володимирівна Гуменюк
Це літа промчали наші молоді.
З ярмарку вертають, котяться згори.
Де поділась радість цієї пори?
Тішимося все ж ми внуками й дітьми,
Значить недаремно на світі жили.
Добрих справ немало залишаєм їм,
Морозець на травичці легкий.
Чим іще нас цей місяць порадує:
Закружляють сніжинки легкі,
А чи сонечком ще зігріватиме
Чи, можливо накличе дощу,Вітер листя останнє зриватиме
Та кружлятиме ним досхочу?
Цілунок відчули сонячний,
Зраділи, росою умившись.
В серпанок прозорий закутались,
У травах високих заплутались,
Їм вітер наспівував тихо.
І слухали тую співаночку,
В ніч, як місяць в небі повний,
Мерехтять золотом зорі,
Сон утік далеко звідси.
Наче вдень, так видно всюди,
Стихло все, дрімає тиша,
Місяць на траві залишив
Квітне біля хати,
Що схожа на неї,
Це мені казав ти.
Бо така ж вродлива,
Мила, ніжна й горда,
Тому неможливо
Та яблуня-дичка виросла висока,
Яблука великі жовті та рум"яні,
Але терпкий присмак та ще й кислий мають.
І такі твердючі яблука у неї,
Що ніхтоне хоче плодів яблуневих,
Лиш одне надкусить, скривиться і кине,
Йшла зима семимильними кроками,
Принесла із собою колядочки
Та щедрівки.І світлої радості.
Всім солодка кутя смакуватиме
І засяє ялинонька-райдуга,
Ці різдв"яні пісні ми співатимем
Біля хати голуби,Ніби всім сказать хотіли:
-Ти люби, люби, люби.
Так, як вмієм ми кохати,
То не кожен зможе з вас,Щастя вміти дарувати
Слід повчитися у нас.
2020 р.
Перегорнув багряний жовтень,
Прийшов сердитий листопад,
Жбурляє вітром листя жовте.
І репутацію свою
Дощем підмочує плаксивим,
Хоча його я теж люблю
Ту, що мені матуся дарувала,Таке тепло безмежне відчуваю,
Ніби торкнулися мене долоні мами.
Хоча давно пішла вона у вічність
Та залишила в спадок вишиванки,
Добро і мудрість, гарну щиру пісню.
За все, за все тобі вклоняюсь, мамо!
Загадай мерщій бажання,
Не проси великих статків,
А здоров"я та кохання.
Для дітей ночей спокійних,
Днів погожих сонцесяйних,
Завжди щоб плече надійне
Сонцем вранішнім пестила ніжно,
Колисала нас вечором пізнім
Добра й радісна усмішка мамина.
Веселковою падала зливою,
Гріла ласкою всіх променистою.
Залишилася світлою, чистою.
