Марта Тарнавська: Все стихи поэта

Все стихи Оригиналы Переводы

« ‹

…

6 7 8 9 10 11 12 13 14

…

› »

Юність

Молодечий порив білопінним збігає потоком

з гір, де батьком буття — чародійний чаклун-льодовик,

— молодий водоспад білим шумом у синяву фйорду.

Пахне морем цей фйорд: ось і меви, від моря посли,

на зухвальство у даль закликають, на вікінґів подвиг.

Марта Тарнавська

Geiranger

Юність

Молодечий порив білопінним збігає потоком

з гір, де батьком буття — чародійний чаклун-льодовик,

— молодий водоспад білим шумом у синяву фйорду.

Пахне морем цей фйорд: ось і меви, від моря посли,

на зухвальство у даль закликають, на вікінґів подвиг.

Марта Тарнавська

IV “Ось знову — смерть І звужується коло”

Ось знову — смерть. І звужується коло

близьких людей, що разом йшли в життя,

і дише пусткою юрба навколо,

і ближчає нірвана небуття.

Все, що в житті здобув, що мав, чим жив, —

під знаком вічності — лиш суєта…

by Марта Тарнавська

III “Де твій читач, поете-еміґранте?”

“Де твій читач, поете-еміґранте?

Хто купить віршів наболілих том?

Навіщо доторкаєшся до ран ти

старого слова творчим долотом?

Самотній ти — ніхто не знає хто ти!

Живи, як всі! Чому б не йти з гуртом?

107

Марта Тарнавська

II “Чи можна жити в світі без любові”

“Чи можна жити в світі без любові,

без ніжності, без людського тепла,

без дружньої і щирої розмови?

Скрізь розцвіли зрадливі квіти зла:

чеснота нині — хамства панування,

підлота павутиння розплела…

Марта Тарнавська

I “Чи добре відійти від батьківщини”

“Чи добре відійти від батьківщини

і весь свій вік прожити в чужині?

(Хоч би які були на те причини!)”

Я знаю, що ти скажеш, друже, — “Ні!

Хто раз пішов у світ, щоб не вертатись,

той біль і гріх рахує в множині:

116

Марта Тарнавська

Буденні діалоги на болючі теми

I. “Чи добре відійти від батьківщини…”

II. “Чи можна жити в світі без любові…”

III. “Де твій читач, поете-еміґранте?..”

IV. “Ось знову — смерть. І звужується коло…”

Марта Тарнавська

Притягання землі і неба

Віз Чумацький на чорному небі

ще ніколи не був так близько:

небосхилу зазорене чудо —

чорна маґія вічних зір.

Нерозгадану загадку простір

у віконця оправив раму

і маґнітом у небо тягне

Марта Тарнавська

The last frontier

Маркові та Ії

— на далеку дорогу до Каліфорнії

Піонери країни ішли

неодмінно зі сходу на захід.

Куля сонця — вогнистий маґніт —

всіх тягла в далечінь за собою.

На возах — найцінніший вантаж:

Марта Тарнавська

У лікарні

Івасеві Керницькому

В очах ласкава усмішка не згасла,

та хтось сипнув туди піском тривоги

і впала тінь апатії зловісна

на синь зіниць, немов смертельна втома.

Чи в кучерях живуть ще сміховинки,

Марта Тарнавська

Діягноз

Зенкові

Der Tod ist gross.

Wir sind die Seinen

lachenden Munds.

Wenn wir uns mitten im Leben meinen,

wagt er zu weinen

mitten in uns.

Марта Тарнавська

Розмова з філософом по дорозі з Гантеру

Є.Л.

Живеш у горах. Обрій заступили

верхи високі і густі ліси.

Чи сходить в душу з гір надземна сила?

Чи гріють серце відблиски краси?

Чи, може, в лабіринтах перевалів

101

Марта Тарнавська