прощай гаутамо я нині до замку дійшов
корона спітніла на лобі опалому в дріж
на босих дорогах знайдеться мій ликавий шов
на горлі старому відчиниться лаковий ніж
я знидів шукати — є вищі за слово думки
в провальному сіні яке приросло до межі
та назви жінок поза мною несли як вінки