Олена Красьоха
А що Оленка, а їй хіба щось треба?
Світило б сонце і безхмарне було б небо.
Щоб не було війни, й не гинули солдати,
Щоб мир був в Україні, й не плакала, щоб мати.
Я цілую руки твоєї дружини,
Кожен пальчик твоєї дитини.
Вона – мати, ти – батько, Ви разом сім'я,
Ну а я лиш маленька в алфавіті буквочка я.
Так я людина з великої літери О,
Я закохалася у Сонце, що живе в Тобі,
Тепер у мене в основному теплі дні.
Та все ж буває дощик і хмаринка набігає,
Та це лише на руку у коханні грає.
Дні черепахою повзуть як я Тебе не бачу,
Я випробувана і обцілована бідою,
Та розсипається усе як поруч я з Тобою.
Я у стихії цій є бажана й своя,
Тут лише море, чайки, Ти і я.
Ти — корабель, а я Твої — вітрила,
Я водоспад, що стрімко падає із висоти,
І кожній часточці мене присутній ти.
Я водоспад, що кольорами райдуги на сонці виграє,
Щаслива я, бо ти у мене є.
Дівчина, жінка, мама, бабуся,
В кожній із них я залишуся...
Дівчина – ніжна і вічна Весна,
Жінка – тому, що пізнала кохання вона.
Мама – це пташка, що вірно дітей береже,
Розірвалося моє намисто радості,
А чи з віком, а чи від людської заздрості.
Цей дарунок дуже я оберігала,
Найцінніше у житті що мала.
А весною в дім прийшла біда,
Моя любов у клітці, а я німа,
І права говорить про неї у мене нема.
Бо тут вже прокурор, а тут суддя,
Й на кожне слово є закон і є стаття.
Тоді про неї намалюю я картину вам,
Самотність має певні переваги,
Ти забуваєш раптом за розваги,
І поринаєш в пелену спокою...
А у думках – змінити щось?
У відповідь – залишитись такою.
Ти м’яч, а я лиш тінь твоя,
Й не можу наздогнати Тебе я.
Літаєш ти по полю з краю в край,
Я, тінь твоя, прошу мене не залишай.
Ти відбиваєш всі удари ніг,
Було ще літо, а я вже відчувала запах осені,
І те, що я й моя любов – ми гості у тебе непрошені,
Ми увірвались у твоє життя – як ураган,
Несли прекрасне, помираємо ж від болю й ран.
Я стала пташкою, в якої виросли вже крила,
Я сховаюся в айстрах і вип'ю красу їх до дна,
Найвродливіша в світі щоб для Тебе була я одна.
Я веселкою стану і проллюся дощем доброти,
І що я найщиріша – щоб сказав мені ти.