Oleksander Dowbak
Дон Кіхоти і млини-вітряки
Вибираються до наступного герцю:
Латають лопатей щити
У формі видовжених трапецій,
І підлатують старі латки по серцю,
Які ще ти
Йона, покидаючи рибу,
полишає в її нутрі стотир:
Для Симона Кифи
на сплату податку згодом. Мир -
річ не дармова. Тарифи
Розбурхані води глибоких морів –
Очі в неї.
Навіщо побачив? Навіщо зустрів
Їх вир у своїй одіссеї?!
Я оголошував їй війну, і слав послів,
Дарунки з Ганзеї…
Дощ так тихо і довго шепотить
Як моляться ті, хто конче докликатись хоче до Бога.
А поміж нас є й такі, хто просто мовчить.
Мовчить і мовчить;
І за такими часто бува перемога.
Бо є вада у всіх тих розмов -
За цупкими завісами важких гардин
Мов за пекельним парканом чи райським тином
Мляво, понуро і, як видається згори
доволі картинно
Давно живемо у власних хатинах
як павуки в плетиві своїх павутин,
Наша милостиня все мідяками,
Як і наше милосердя – давно предмет торгу,
Принаймні з самим собою. Сіми, Яфети і Хами –
Партизани і парторги,
Мешканці одиночних барокамер -
Мати Харі та Ріхарди Зорге -
Persona non grata
Пророки у вітчизні своїй;
Запроторять за грати
Щойно з’явишся в ній
І будуть веселі танці грати
На могилі твоїй
Я – Піфія,
Оракул Аполлона.
Я розвіюю міфи, я
Даю правді виговоритись, нехай без мікрофону,
Нехай при неперебірливих слухачах
Від Нубії до далекої Скіфії,
Світ існує як скопище речей
І світ існує як тривання явищ;
Все змінюється, все тече,
З’являються нові повороти в коридорах уяви
І якби не такий телепень-роззява
Як я, то скористався б цими принадами долі!
Наші вежі вавилонські давно вже
втратили лик рукотворних споруд,
спустошені до останнього кóвша
копальні соломонові коштовних руд,
Роки забуття і запустіння все довші і довші,
хіба не згубили своєї товщі,
Лускала сталь, рвалась тканина,
А потім тіні зібрались за столом,
Кожен склав меч і зняв шолом,
Тихо буркнув: «Вобіскум Шалом!
Ти досі мрієш як дитина:
Грааль, Авалон,
Янголи спускаються з небес
І прямують в метро
Це з перевірками душ прийшов РАЙсоцзабез,
А паралельно працює ппо
Війська, добробати, ТрО –
Всі на верхній відкритій палубі,
