Парфен Венчишин
Напруга
зводить з розуму і робить ворогом друга.
Надто переймається собою, що вдієш.
Своє життя, позиції та опінії.
Царице, сей світ схож на замулений омут,
а ми почуваємось тут ніби вдома.
І невтямки рибині, що є море безкрає
там, десь за межами мутної калабані.
Ідуть іще невиліковні хвороби та віруси,
і проти них люди виявляться повністю беззахисними.
Імунітету катма, і що більше пхайся
пігулками — тільки ближче коронавірус і канцер.
По мохастих стежинах правічної пам'яті
давно не траплялось ногам іти.
Не феміністка я і не слюсар,
і на людях робити добро не боюся.
Виступив проти гендерного експерименту в Берліні,
незважаючи на загальне умів одуріння.
Ніч на те, щоб прокинутися від денної біганини.
Насмикував на скрипочці розладнаних нервів,
мов Паганіні,
переймався проблемами й фобіями чужими —
аж поки не тріснуло по ковадлу розжареним молотом
і не відчув серед ситих муку духовного голоду.
Хоч на своїх би помилках вчитися,
перебороти спокусу пихатого судочинства.
Пушкін — Олександр Дюма? Я за.
Пошукайте собі іншого заказного мерця.
Дантес поцілив напрочуд вдало для французької букви,
хоча і був заздалегідь Ватиканом підкуплений.
Сніг лягає товстими пластами
на землю десяти тисяч розтрощених армій.
Ні пам'ятника тобі, ні могилки.
Дерева над полем гілками похитують.
Не розповідайте мені
Невже в театрі бракує режисера?
Еволюціоністська теорія більш ніж химерна.
Цей світ — таке люте пекло,
хоча й заперечує дехто.
Занадто не буркоти.
У кожного свої хрести.
Не виміряти їх, не обійняти побіжно.
Люби ближніх
так, щоби на совісті не темніло ні плями.
І Матінка Божа із нами.
