Роздуми про війну
Сніг лягає товстими пластами
на землю десяти тисяч розтрощених армій.
Ні пам'ятника тобі, ні могилки.
Дерева над полем гілками похитують.
Не розповідайте мені
про велич війни.
На війні тілько й можна, що помирати.
На війні завше гинуть батьки і сини,
і завше чиясь побивається мати.
Сніг лягає пластами на згорьовану землю...
На той світ не напишеш листа по е-мейлу.
Живі проти вбитих — мов крапля у морі.
І завжди комусь мало жертовної крові.
