Бетсі Майборода
Павутина, його так називають,
Маленькі пупси, тоже знають,
Звать його, інтернет,
Там послуг, цілий пакет...
Там відео, пісні, статті різноманітні й є робота,
Були б бажання, навички, охота,
Лікарня, там відділення, психіатричне,
Ох, воно зовсім там, несимпатичне,
По коридорчиках блукають,
На рідних, матінку свою, чекають...
Страшні хвороби, заганяють в кут,
Життя побило, а там ще дожмуть,
Спи, Олежку, засинай,
Оченятка, закривай,
Хайприсниться сон казковий,
Добрий, світлий, кольоровий...
Вже настала поронька,
Прийшла до нас, ніченька,
Страшна війна пробралася до нас,
Настав такий надворі зараз, час,
Нові будинки будуються,
Тіла молодих і старих, руйнуються...
Руйнуються, вмирають навіки,
Пройдуть, пройдуть навігласні роки,
Розгублена, налякана, стояла під дощем,
Худесенька, як сірничок, бліднюща,
Забута мамою, зацькована,
Нікому зовсім, непотрібна...
І що ж їй робити, куди далі йти,
Де ж дім свій справжній, знайти,
А хто такі, Єгови,
З брошурами ходять,
По вулицях, бродять,
Хто вони, Свідки Єгови!?!?
Відкрию секрет, бо з ними знайома,
Наука їхня вже мені, відома,
Стидно, відкривати свою душу,
Виливати на папері, наче б мушу,
Страшно, що осудять, засміють,
Охоплює безмежна жуть...
Таємні закутки на всеобзор,
Кричатимуть, ганьба, позор,
