Душевно хворі...
Лікарня, там відділення, психіатричне,
Ох, воно зовсім там, несимпатичне,
По коридорчиках блукають,
На рідних, матінку свою, чекають...
Страшні хвороби, заганяють в кут,
Життя побило, а там ще дожмуть,
Там нелікарня, а там калабаня, муть...
- Душевно хворий, що ж з тобою сталося?
Щось може у житті, просто несклалося!?
Від кого так тобі, припало,
Вони вважають, що іще замало!???
Дістало, ох, як все дістало,
Я покажу вам всім, де забагато, де замало...
Ви будете поструночці ходити,
По доброму, знедолених, лічити...
Присвячується псих.лікарням, де з людей роблять ще більше овоча аніж він був до того, як туди потрапив...
Незнаю, що треба зробити, щоб там посправді лікували, а невідносилися, як до собак та навіть гірше(((
Головний лікар, багато чого залежить саме від нього, від директора лікарні!
Потрібно боротися, відстоювати свої права, правильну точку зору!...
Чомусь в інших країнах лікують правильно, ставлення зовсім інше...
Чому в нас на Україні така біднота???
Як далі жити і що робити!?
