Стидно, страшно...
Стидно, відкривати свою душу,
Виливати на папері, наче б мушу,
Страшно, що осудять, засміють,
Охоплює безмежна жуть...
Таємні закутки на всеобзор,
Кричатимуть, ганьба, позор,
Кидаєш перлини перед свиньми,
Прошу тебе, окуляри рожеві, зніми...
Невідкривайся до кінця, нікому,
Невинось сміття із дому,
Свої думки і погляди, при собі бережи,
Там, де тебе осудять, краще неходи...
Вірші, як писати, ще треба знати,
Вміти критику сприймати,
Не все так просто, як здається,
Хтось похвалить, хто поглумиться...
Буває різне, то таке життя,
Майбуття, догода і каяття,
Емоції та почуття, тримати при собі,
Крутитися, як білка в колесі...
Манера написання різна, в кожного,
Неповторна, особиста,
Вірша веселого, кумедного чи грозного,
Тривожна, барвиста...
Кінець...
