Неоніла Гуменюк
З дитинства я зачитувалась ним,
Звучало воно в серці малиново,
Багатшою духовно з кожним днем
Ставала я, а згодом сестра-Муза
Приходила до мене і рядки
Лягали на папері.Наче друзі
Промінчики на волю відпустив.
Вони, мов зайчики стрибали по віконцях,
Запрошували до казкових див.
Сніжиночки. мов зіроньки маленькі
Ковдру мережили матусеньці-землі
Таку легку пухнасту та біленьку,
Так кажуть в народі, погоджуюсь з цим.
Якщо досягти чогось комусь вдасться,
Це ним заплановано. більше ніким.
А коли хтось руки чомусь опускає,
Не прагне іти все вперед і вперед,
То щастя і справді він так й не зазнає,
А справжнього тепла іще нема,
Коли воно прийде то ми не знаєм,
Нині усе в Всевишнього руках.
Коли в серцях нема тепла й любові
І заздрість так "сичить", ніби змія,
Не відповість тоді ніхто добром вам
Місяць за ріг зачепивсь,
Згори поглядає на тебе
Так, ніби кличе кудись.
Манить-зове до любові,
А ти все від мене не йдеш,
Подарувало літечко зозулі,
Вона зраділа їм, але не взула,
Поклала між зеленої травички.
Ними милуються усі, хто тут буває
І птаха нахвалитися не може.
Зацвітає слива,
Так приємно на душі
Бачити це диво.
На біленькі пелюстки
Бджілоньки сідають,
Буде, значить восени
хлопець чорнобривий
Кликав у вишневий сад,
Бачити її він рад.
Колиха дитятко влітку
Молода вродлива жінка
І тихесенько співає,
Сонечко купіль-тепло
І слухає, слухає, слухає,
Як та огортає зело.
Із квітки на квітку літає
Божа комаха - бджола
Та всеньке літо збирає
Так душу мені тішать всі роки,
Рожеві, білі,жовті вони зранку
Вітаються зі світом залюбки.
А на пелюсточках краплиночки прозорі,
Роса на сонці сріблом виграє.
Я так люблю трояндове це море,
Думки в рядочок сію, наче жито,
Нехай же комусь серце звеселя,
А я із того теж буду радіти.
Як до вподоби те, що я пишу,
Когось торкнеться поетичне Слово,На світі недарма, значить живу,Добром згадає хтось обов"язково.
2019 р.
Нині "валентинки" надсилаєм,
Даруємо їм ласку і тепло.
Хай же день святого Валентина
Всім приносить радісні хвилини,
Щоби, наче сад життя цвіло.
Щирих слів для них ми не жаліймо