Валентина Красновид
За хвилину до півно́чі Грудень вже поспішно втік,
Тут-же Січень Рік минулий вправно різаком відсік.
Й розпочався відлік часу, обновилася Земля,
Гонориться одиниця на листку календаря.
Нам Осінь, панна золотава,
Красу дарує день у день.
Спесива леді, горда пава,
Мов неприборкана "Кармен"!
Не раз, прославлена віршами,
Посеред ланів широких, та живих пахучих трав,
Де гуляє тільки вітер, місяць Червень заблукав.
Весна землю розбудила, та й відходить в небуття,
Відкрив Червень "двері в літо" й засміявся, мов дитя.
Вже й віхола не свище,
І вітерець, крильми,
Розвіяв попелище,
Тривалої зими.
Весна приспіла вчасно,