Виктор Харламов
Россия воровала всё подряд:
От Одера до Токио пределов;
В США лезла, прославляя Сталинград
Из Лондона.., "застенчиво" и смело.
Как потаскушка, Пушкина звала
Скажи ж бо, чим грішить моя любов…
Це ти, в подвійній зраді винна. Схоже,
Обітницю подружню з молитов
Примусила, як клятву гнати… Боже,
Чи є у мене звабити, права,
В мире этом, в диковинку слово,
Кто любовью согреет твой дом;
Души грязные.? — Что ж в них такого,
В каждом "счастья" с лихвой… Но о ком,
Клад сам знайшов голодного крота.
Його не бачить кріт, - не золото мета.
Крот люблячий жуків, комах, ляльок...
Не вабить золота, та діамантів шок...
Выбирать нельзя Родину и мать,
Времени глоток, что глоток вина...
Мне дано ль как всем, не иначе, знать,
В жизни не святой только всё сполна.
Я этой жизни очень рад, Две Родины Мои...
У любові, мовчазній,
Осінь яблуком з галузки,
Падає... Вже райський змій
З всіх дерев знімає блузки.
Обіймає, пестить... - Мить,
Самолёты и танки, одежда,
Шипр и водка, закуски аншлаг...
Лживой власти любовь и надежда:
Мы воруя, - сильнее на шаг...
До засмути часом тулиця;
Біле місто... - щось не в такт...
Будь-яка мрій прагне вулиця
Моря синього відтак...
Мила, де ти, краща ж ти,
Знайде хто твої сліди?
Що, якби право заслужив таке -
Вінець над троном пестити, тримати...
Безсмертя камінь класти у хитке -
Руїну .., сподіватись панувати.
За метушнею не женуться все ж
Двадцать пять миллионов... - трусливо кропали
Все доносы, - Ежову чтоб тюрьмы забить...
25... миллионов, велел так сам Сталин,
Убивали... - террору ль блатному не быть.
50 миллионов, нет сто, подпевали
"Русский папа.
Извините, если с ошибками, записывала со слов...
Мой папа большой и сильный, и ещё у него автомат.
Мужики, з трунком келихи - вище
За своїх матерів, за сестер та за дружин,
Піднімаючи тост - ми стаємо все ближче
Як закохані вперше, без всяких множин.
П'єм до дна і тихенько, до скону.
