Софія Пасічник
Так було тихо-тайно, наче уві сні.
Когось Ти тремко й палко видивляв.
Чи то блукав Ти несміливо у собі,
Чи то потАйки в небо заглядав?..
Дивись ласкаво в очі — то є зорі.
Казково-білосніжно ступи через поріг,
Вплети сніжинки-бісер у гІлля ялинкове,
Вклонись в подяку Осені, як зазвичАй щорік,
І вичаклуй життя в три місяці чудове!
Агов, Зима, вітаю! Тебе чекала я.
23.02.22
Невдовзі забубнявіє весна,
Й лелійно-зніжено спитає зиму
Чи досхочу наснІжилась вона,
Й вінково-красно уплететься в риму..
Цвіт каркаде — твоя любов,
Моя ти затишна неволя,
Тебе я потребую знов і знов,
Ти моя Леля, моя доля..
Мій вільний тихий буревій,
Ти первоцвіт, який дурманить.
Я любила Тебе, любила.
Любила Тебе я без меж.
Твоїх губ упиватися соком..
Сподіваюся, Ти мене теж.
Я любила Тебе обіймати,
Україно, рідненька, мила,
Чим Ти долю таку заслужила?..
Ми — ровесниці, ми — молоді,
Та чомусь Ти у горі й біді..((
Я із вірою в серці, молЮся,
Трохи плачу, але не боюся..
О monami, сеньйора, леді, помпадур,
Я Ваш шляхетний славний, вірний самодур!
Мене зрікаєтесь, хоч я не шитий ликом (!!)),
Не прагнете, щоб був я Вашим чоловіком..
Велично поглядом проводите у даль,
І серце кров'ю обливається.. на жаль.
Шумлять степи, свищуть діброви,
Хвилює шепотом трава,
Здались, зняли важкі окови
Алея, зустріч, губ сплетіння,
Ти мій довічний арештант.
БажАний гість мого видіння..
Мій персональний ад'ютант..
Готель. Блюз-рок і джаз-пісні.
Тебе я повстрічала,
Милесеньку й неждану,
Коли в кафе чекала
Я Макса і Діану..)))
Ти весело підбігла,
Весна у спомині заклякла,
Навіяв чари Посейдон..
Моя любов в Тобі просякла..
Так ненав'язливо вплелась у мої мрії,
Я жив відлюдно, зовсім не збагнув
Як швидкісно розвинулись події,
Як враз в очах я шоколадних потонув.
Мій світ — це мікс буденності й бездії,
