Юрий Гундарев
Есть страны свободные, будто птицы,
и напрочь закрытые, точно клетки,
или хозяйственные, как наседки…
А есть хладнокровные страны-убийцы.
А ты какая, моя Украина ? -
Микола Глущенко - видатний художник,
єдиний український імпресіоніст. Легендарний
розвідник. Підтримував приятельські стосунки
з Пабло Пікассо, Анрі Матіссом, Володимиром
Винниченком. Сьогодні його картини належать
до числа найдорожчих творів українських художників.
Ты явишься с налитыми сосками,
с тугими бёдрами наперевес…
Да будь я даже камнем,
и то б растаял, испарился до небес.
Но, слава Богу, я пока не камень.
У мене була кішка,
і звали її Мона.
Лягала до мене у ліжко -
під килим ховалась від грому.
У неї були очі,
наче якісь світлофори:
Зорі, як срібне намисто,
що випромінюють магічну красу,
тихо стікають на місто,
що майже відійшло до сну, -
на вулиці, площі й сквери,
на візерунки карнизів,
Есть пять имён в женской поэзии:
Лина, Белла, Марина, Леся и
одно особо, осанно -
Анна.
На порог опустилась осень
И рассыпалась листопадом…
Наяву мы теперь порознь,
А в полётах во сне - рядом.
Сон - в серых буднях просинь,
За несбывшееся награда…
Стрибну на трамвая приступку,
зі дзвоном вперед покочу:
ось стрімко крокує Ступка,
ось каву п‘є Покальчук.
А ось - як взагалі повірити? -
навіть у горлі ком:
Той, хто танцює бариню,
поверни нам загиблих,
щоб з посмішками безхмарними
піднялися з могили,
щоб наша земля свята
очистилася від мін,
Два года назад на нашу землю пришла полномасштабная война - безнравственная, жестокая, противная Богу…
Но нас не сломили!
Мы сражаемся.
Пишем стихи.
Влюбляемся.
Сирена…
Спускайся до сховища!
На кухні - термос із кавою,
візьми для душі Андруховича
чи, може, Акутагаву…
А я нагорі залишусь,
Кохання в поезії - це Тичина.
Кохання в живописі - це Модільяні.
Кохання у музиці - це Пуччіні.
Кохання у дійсності - ти, моя пані.
