Юрий Гундарев
Опубликовано в интернет-журнале «Чайка» (США)
28 мая 2023 года
1.
Війна вбиває.
26 травня - День Києва
Місто Андрія Святого.
Місто Шевченка і Підмогильного.
Місто Амосова і Патона.
Сирена…
Спускайся до сховища!
На кухні - термос із кавою,
візьми для душі Андруховича
чи, може, Акутагаву…
Мене на площу привели для страти,
я ледь дійшов з розбитими ногами…
У вічі пильно подивився кату,
і відповідь отримав батогами.
Навколо раптом все зареготало,
Снова кровью харкает
истерзанный Харьков,
израненный город -
красивый и гордый…
Не поставить его на колени,
За всіх, хто у скруті опинявся поряд,
за кожну стежину, що виводила на дорогу,
за кожний загублений у натовпі погляд…
За кожну мить - дякую Богу.
Оніміють ноги - лишаються руки,
Зайвий день нам дає Касіян,
щоб зробити те, що не встигли:
цілий день для надій і бажань,
молитов про загиблих…
На сцене Национального академического драматического
театра им. Ивана Франко в Киеве многие годы с неизменным
успехом идёт спектакль «Швейк» по знаменитому роману
Ярослава Гашека.
Немой реквизит
трансформируется в перрон,
Переконаний: кожен звук
має власний запах і колір:
ось, звичайно, Телоніус Мунк,
це, ясна річ, Колтрейн.
Переконаний: кожна мить
Він грає на фортепіано,
а кішка поруч, наче панна.
Тож уявляє, що він Ріхтер,
що має полум‘ям горіти…
Вона не вірить, що він Ріхтер:
про що тут, пане, говорити?
Он никогда не состарится,
ибо пел про любовь…
Джордж Харрисон -
человек-боль.
Падали солдаты, как скошенные цветы.
Падали горькие материнские слёзы.
Падали, словно несбывшиеся мечты,
в красном небе чёрные звёзды...
Мы засыпали под стоны сирены,
в сердце бился пульс новостей,
