Семенко Михайль: Все стихи поэта

Все стихи Оригиналы Переводы

« ‹

…

10 11 12 13 14 15 16 › »

Фантазоцирк

Я околений жмутом моїх відчувань.

Але я їй скажу, що вони всі — довкола неї.

Захід над бухтою. Які засліплюючі киреї —

Глянь!

Електрика довкола сопки — вдалині,

в тумані — фантазоцирк.

Ще торік ця аналоґія нас смішила.

Семенко Михайль

Кохання

Як мрію світлу і прекрасну

Я образ твій ловлю

Як море любить сонце ясне

Так я тебе люблю

Всю ясність серця що плекаю

Віддам тобі тобі

Відтак я тьми в душі не маю

Семенко Михайль

Альбатроси

Чи бачив хто, як сліпнуть думи

І серце розпадається, надвоє розколене?

І коли вирисується воно зі стуми —

Це ж жах, коли побачить, що воно — оголене.

Чи чув хто, як мріють роси

Про життя вічне, ранком, як червоніє схід?

Над гатором безшумлять крилаті альбатроси

Семенко Михайль

Атавіза

Морок. Ніч. І блисне сонце,

Зникне сну кошмар.

Почуваю, що не сон це,

Що в мені — пожар.

Викличу я співи серця,

Оживуть кущі.

Ранок. Вранці сміле скерцо

Семенко Михайль

До побачення

Черв’як зневір’я гризе і душить.

Минули дні коли я вірив.

Може цей демон мене задушить,

Може мене розважать Сускегана чи

Гвадалквівір.

Ішов назустріч молодому життю.

Прощайте, прощайте щирості дні.

Коли захочу — востаннє заблищу

Семенко Михайль

Шукачам щастя

Ви, що шукаєте щастя

І ви, що вбачаєте у ньому привид.

Справа в тому, що вам важко розібраться

І тому так багато кривд.

Люди, ви страждаєте,

А який близький і істотний вихід.

То ви мучитесь, що нічого не маєте,

То вам досить крихіт.

Семенко Михайль

Зорі реклам

Кохання не любить щирості —

Кохання любить гру.

В нім — безліч мук і крихта милості,

А зрештою від нього я умру.

Хто казав, що для кохання йдуть на ешафоти?

Хто казав, що кохання — то єднання душ?

Ах, не нагадуйте і не підходьте до мене доти,

Семенко Михайль

Два ножі

Схрестилися над нами два ножі

Спустилася імла повільна

Владає сила невідома і свавільна

І місяць вже тому як ми чужі.

Самотний знову я. Сумний навіки.

Без шляху. Без мети. Розавить десь авто.

Я ніби гімназист благаю серцю ліки

І плачу, як раніш, що не зустрівсь ніхто.

Семенко Михайль

Ніч

Ніч.

Стукотить у скронях.

Порожньо в долонях.

В серці — ще сумніш.

В очах

Жах.

Семенко Михайль

Смерть

Мамо. Страждає твій син

Мамо. Погибає він

Мамо. Так хутко загин

Мамо. Жалібний дзвін.

Од жінки маю життя.

Загину од жінки теж.

Мамо. Спалило чуття.

Я коло смерті меж

Семенко Михайль

Неврастенія

Нерви. Рухливі в безсиллі.

Зимність. Потворна, як жах.

Думки похилі

В небесах.

Безсилля душить.

Напруження з центру.

Туга силу живу заглушить, заглушить,

заглушить —

Семенко Михайль

Аскольд

Цілий день в піднесенім настрої

В штучних рухах на блідім обличчю

Цілий день хтось плакав що не має зброї

Не докличусь

На Аскольд хочу вічно-далекий вічно-самотний

Слухати зойки на диких щовбах

…В штучних рухах на блідім обличчю…

Чекай на мене — я покличу…

Семенко Михайль