![Чорнотроп]()
Здригнулася струна від променя тонкого,
зневажений від всіх сніг ще білів як міг,
і колесо дзвінке мережило дорогу,
якою вовни жмут в чотири лапи біг.
А-а-а… Світлість на лиці від дерева гінкого,
і мед на язиці від слова молодого.
Під чоботом зело пробилось ворушке,
щоб швидше я ступав, бо нині все швидке.
