Щодня все відчутніший подих зими.
Щодня все відчутніший подих зими.
Холодними ранками іній сріблястий.
І сонце пізніше встає із пітьми,
Щоб променем першии на землю упасти.
На темному озері крига тонка,
Під дахом бурулька на радість дитини.
Дивуються діти: чия це рука
На вікнах щоночі малює картини?
У танці кружляє сніжинка мала,
Веде хоровод завірюха завзято.
А люди усюди шукають тепла,
І вірять у диво, й чекають на свято.
