Виктор Харламов
Будь прокляте те серце, що мене
Тиранить.., й друга, зрадами в полоні.
Тобі вже мало ліпшого... Скляне..,
Глузує слово, стукає у скроні.
Твої, що пеклу милі очі, знав,
Устало горе на святых руках,
вздувая жили, что беды веревки .
Боль щелкала зубами в жерновах,
жевала зерен жёлтые осколки.
Просеивая мУку, не муку ...
Батьківщину не обрати наново,
Вір не вір, з народження свята...
Ворога згубила окаянного,
Злом, вигадуєм його... - мета.
Через хлябі поле щастям міряти,
Зима бесплодная; к чему такая,
Никто не спросит, даже не проси;
Всегда голодная, лишь на Руси,
Природы чадо, входит в дом страдая.
Бросок после "обводки" быстрой...
Да, сын испанки, был горяч:
Порок на сердце у магистра
На лёд позвал, в страну удач...
Миг силовой борьбы, атаки:
В страсти лоно так войти не трудно,
Если ты настроена на "ля"...
В поцелуях тайн не "многолюдно":
Только ты и я, любовь моя...
Поцелуями раздену тихо,
Кремль Путіна з фашизмом вліз в народ,
Всю Україну хоче в забаганках...
Вже 10 років, "Іскандер", на ганках,
Смерть нам дарує як да Вінчі код...
Та все замало, хоче більше кат!
Коханих забери моїх скоріш,
Любов моя свята, ні як раніше.
Є істинна, прекрасна, не за гріш,
Всепоглинаюча... В надії лише
Не мати сумнівів днів от щедрот,
Войны начало только год спустя
Заметил вождь... - от Гитлера восторги...
- Знал, календарь, литсвою шелестя,
Всё скроет, что позор, в оргазме оргий.
Втомившись від життя, волав я все ж,
Сил смерті відчуваючи канони...
Смерть жалюгідна, та її не вб'єш,
Бере прекрасне в щасті, без законів...
Чистісінький у вірі від заграв,
Нет первых слов и с Богом даже
Мир междометий знал восторг;
Один - два звука в страсти раже,
Мелодий даровал всем Бог.
Оковы слова мысли чаще,
Не відвернися.., ворогом є суть:
Світ проти мене, бачу вже сьогодні.
Фортуна, лиш тебе знайдуть
Останні втрати, допуски господні.
Груддя на душу ляже горем враз;
