Виктор Харламов
Любити інших хрест важкий;
Ти, все ж прекрасна без нюансів,
Принад твоїх секрет, не з вій,
Дав для життя стонадцять шансів.
Весною чутний шерхіт снів
Позбав Господь, раба любові, так,
З Тобою бавитись в думках, грайливо...
Коханий, ти у ніжності мастак,
Секунди кращі дарував як диво.
Скорившись погляду, мети лазур,
Так может быть и будет непременно:
Размеренно ещё кружится мир,
С19 собирает пир,
По карантину шествуя надменно.
Теряется в случайном поцелуе
Для мене думка, наче хтива плоть.
У просторі, не дивлячись на межі,
Переношуся я туди, де хоть
Ще царствує... Господь, за кожним стежить.
Чи стріли полетять за горизонт,
По краплині залишилось нам,
Пригубити... й... - посадка на рейс...
Чи простіше завжди йти в мрій храм...
Залишаючи хіть - едельвейс.
І нью-йоркську вдивлятися, де...
Я пам′ятаю мить чудову:
З′явилась ти., Господь, спаси...
Так швидкоплинно, знову й знову,
Як геній чистої краси.
З томління суму безнадійно
Чи є любов у тебе, чи нема,
Ти не соромишся... Завжди, раптово,
Лжа зачаровує, в безмежність тла
Своє промовисте вкладає слово.
До пекла кличе сірих та сліпих,
В пылу дождей и гроз явился зной,
Ускорив созревание до срока...
Пейзаж привыкли видеть мы иной:
В июне блеск мечты... - мгновенье ока...
Зимы не стало и январь, февраль,
Всегда ли честно то, что нужно нам?
Блеск пропаганды - в лжи тиранов плаче;
Слова все одинаковы.., иначе,
Звучат те мысли, что шепнём словам.
Нет, не тебя так пылко я люблю (з М. Лєрмонтова )
"Не тебе палко я любив, люблю ;
Краси твоєї зайві обіцянки:
Люблю в тобі минуле я; панянки ...
Цвіт, молодість загублену мою.
Он, с корабля попал в леса
Многоэтажек бесконечных;
Днесь... - мастер дел крутых заплечных,
Мог, раньше, ползать, что лиса.
Розовые, красные с лимонным
И зелёным пламенем свечей,
Лампочек, чей свет совсем ничей,
