Я пам′таю мить чудову ( з О. С.. Пушкіна )
Я пам′ятаю мить чудову:
З′явилась ти., Господь, спаси...
Так швидкоплинно, знову й знову,
Як геній чистої краси.
З томління суму безнадійно
В тривозі суєти є знак:
Звучав твій голос, ніжний, мрійно
Наснились милі риси. Так,
Роки минали. В долі тижнів
Розсіяв мрії в самоті,
Бо я забув твій голос ніжний,
Небесні риси, згасли ті.
Ув′язнені, у сні важкому,
Роки тяглися в смутку хмар,
Без божества, на тлі самому,
Без сліз, життя, любові чар.
В душі настав час раю, світу:
З′явилася ти, мить, не згасив,
Як швидкоплинність чар від квіту,
Як геній чистої краси.
У захваті вже серце б′ється,
Воскресла не забута знов,
Як божество, натхнення серця..,
В житті свята, - твоя любов.
