"Свобода..." /І. Аллегрова А.Гарнизонов/
По краплині залишилось нам,
Пригубити... й... - посадка на рейс...
Чи простіше завжди йти в мрій храм...
Залишаючи хіть - едельвейс.
І нью-йоркську вдивлятися, де...
- На московську зимову імлу...
Бо скульптура Свободи тебе
Жде на березі... - краплю малу.
Посміхатись навчишся ти, так,
І як всі говорити: "Окей",
Над шматком пирога, як ніяк,
- Про країну своїх Галатей...
Між дахів хмарочосів чорти,
Небо ріжуть на клаптики тут...
І таким же грайливим, як ти,
Туга вишкіл шукає спокут.
Приспів: В літаку, мілішому за душу,
Ти летиш до щастя; як, чому...
Зрозумій, ти вільний... бачу, мушу:
"Ти нікому не потрібен... - йму..."
Кинь, ж бо хмурити брови, хоч біль,
Ти розгублено так не пали...
Може бути, що взимку, в купіль
Прилітають в Нью-Йорк снігурі.
І не треба вже завчених фраз,
Просто згадуй мене меж зірок;
Хтось повинен лишитися враз,
Щоб сюди Бог вертався на крок.
Приспів: В літаку, мілішому за душу,
Ти летиш до щастя; як, чому...
Зрозумій, якщо ти вільний... - мушу:
"Ти нікому не потрібен... - йму..."
