Виктор Харламов
Любов, як сонце, радість світанкову…
Любов… — емоцій спів, наш Хрест, Христос…
— Дарує Бог… Живе в нас знову й знову…
— Мрій слово краще, щастя дива стос.
Любов, смілива, боязко., все ж кличе;
Крізь лютого тепло, не гасне,
Фашиста Путіна війна...
Троянд звабливий трунок зна
Моя хатина, марить, власне...
Варю сироп від полуниці
Всіх, хто читає ще мої рядки,
Хто разом з Україною страждає...
Хто любить та кохав, не за плітки...
Хто совість, сердце, марно всеж не лає.
В ракетному ревінні від Кремля,
Слова не розкажуть про все необачно,
Шукай, не шукай - у кохання є рай...
Немає стежок де в любові все вдячно,
Одне знаю я... - у любові сорай...
Люби... - не буває все просто і гладко,
Мама, не сумуй, батька доглядай, Бог вас збереже.
Мама, не сумуй, ти скажи, невже:
Рідна сторона, де без мене Ти, на вершинах сніг,
Друзі де мої, зберегла, їх всіх?
Приспів: А десь гори, гори, ниви, виноград, — Вірменія моя,
"Ніч соловейко наспівував лагідно,
Місто мовчало, в любові цвіло...
Білі акації трунок свій, ягідно
Зводили з розуму, ген, - за село.
До побачення, мій друже, брате.
Милий мій, у мене в грудях Ти.
Є розлука, - маєм обирати
Зустріч що попереду.., світи...
До спіткання, друг мій, без руки, без слова,
А наостанок я скажу..,
А наостанок я скажу:
Прощай, люби лиш загадкових...
Як з розуму сходжу, чи йду
До меж безумства - меж зіркових.
Кильчени и Самары Сын бесславный,
Рождён Екатериной был… — Второй…
Собор… Преображенский… — стиль Державный,
Хранит… ему рождаться., не впервой…
Двадцать пять миллионов... - трусливо кропали
Все доносы, - Ежову чтоб тюрьмы забить...
25... миллионов, велел так сам Сталин,
Убивали... - террору ль блатному не быть.
50 миллионов, нет сто, подпевали
Є сила слова, ти її пізнай...
Бесплідні вірші біль не переможуть.
Тиран, що з кров"ю розтинає рай,
Не вабить щастя, навіть в днину гожу.
Подїї, від руки божка хули,
Вже третій місяць сурми чуєм,
Зе-клоуна вистави бачим:
"Пілот" марнує Право всує,
До катастрофи йде ледачим.
Ні обіцянок, ні пробачень