Виктор Харламов
В жизни этой мы ангельски ждём
Первоцветов вселенского чуда;
Хорошо быть весенним дождём
И всегда возникать ниоткуда.
Первый лист обозначит себя,
Предатель кто, а кто вовсю герой,
- Политики назначат, может время;
Войны начало видят все, порой,
Конец войны лишь, мёртвые, трав семя.
У сильных мира свой резон поди,
Любіночки — слівце, що тіше…
На посиденьках, ясна річ,
шепнула ти: «Будь сміливіше…
Зайди під кофту. Там, як піч»,
і запросила в груди… лише.
"Мільони - Вас... Нас - тьми, і тьми, і тьми..."
.......О. Блок. "Скіфи"
Нас не доконали канали, нітрати, нукліди.
Блокади і голод. Гулага сльота і невдачі.
Ми - не ліквідовані. Тобто ми - неліквіди...
Відколи я тебе залишив, так,
Моїх очей не бачить щастя світу.
Що горе не біда - то знає всяк,
Шанує й радість днів простеньку свиту.
Для серця і розкритої душі
Снег и мороз, тепло ли, солнца смех,
Эмоции свои не прячут вовсе;
Остаток сил рождественских, у всех,
Всплеск торжества весны в желаний форсе.
Весенних перевёртышей мираж
Батьківщину не обрати наново,
Вір не вір, з народження свята...
Ворога згубила окаянного,
Злом, вигадуєм його... - мета.
Через хлябі поле щастям міряти,
Возраст, макияж, — души катрены…
Среди гор, лесов, полей, морей…
Осень, впрямь, чаруют, — Лабутены,
Сентябрём подаренные ей.
Не все лишь пригубили эту чашу -
Стареющего счастья бытия;
Не стали мы моложе, вижу я... -
Девятый Данте Круг чтит душу нашу.
У тела бремя от грехов, их торга:
От шаманов до «жалких тиранов»
Шёл народ под церковную блажь:
Сто религий пяти океанов
«Океании».! Хочешь, уважь
Ту, что ближе тебе и знакома,
Случайно, нет а в этот мир прекрасный
Пришёл я как дитя любви большой...
Родился белым я, по сути века красным,
Ростовским казачонком с криком: "О - й!"
Захлёбывался в крике от мучений
Сонце сяє завжди, та не завжди гріє,
Тільки твоя ласка гріє повсякчас...
Нене моя рідна, глянь, душа радіє
Від любові в серці, що зігріла нас.
Мамо! Мамо, мамо! Ти, поглянь на мене,
