Мамо! Мамо, мамо! Ти, поглянь
Сонце сяє завжди, та не завжди гріє,
Тільки твоя ласка гріє повсякчас...
Нене моя рідна, глянь, душа радіє
Від любові в серці, що зігріла нас.
Мамо! Мамо, мамо! Ти, поглянь на мене,
Підросла я, гарна, в сукні вже твоїй (!),
Дзеркало дбайливо, враз покаже нене,
Я у ньому, майже, ти - в полоні мрій!
Марево світанків краще щастя ночі,
Та життя не завжди, як зірок салют;
Ти, моя найкраща і літа дівочі
Звуть обох у щастя, у любові звуть.
Мамо! Мамо, мамо! Ти, поглянь на мене:
Підросла я, гарна, в сукні вже твоїй.
Дзеркало дбайливо, враз покаже нене,
Я у ньому майже ти, в полоні мрій!
