Танgen7. Ne_matemaтичnий_tangens
О думи, думи... лихо мені з вами...
Який же біль приносите мені...
Забути вас не можу, ще й ночами..
Бува ночами очі не зімкну..
О думи,думи... лихо мені з вами...
І як забути вас хоча б на мить?!
Осінь золотиста, барви кольорові,
вкриє землю тихо ніжною красою,
де торкнеться пензлем, лишить хоч краплину...
створить нову казку, новую картину...
Мов сторінки в кинжці вона розмалює,
подихом чарівним землю окрасує,
Дівчинка маленька сяє як зірки...
У вінку з барвінка у руках стрічки,
йде й навколо неї все росте й цвіте,
Ти розумієш мене? Так чи ні?
Як шкода що ти тільки дощ...
Як шкода що мені не мовиш слова
яке потрібно так мені в цю мить,
ти знаєш ти для мене колискова,
чарівна пісня чи щаслива мить...
