![холодна роса]()
Я сиділа сама на мокрій траві, а тіло огортало весняним вітром.
На небі знову світили зорі, ніби даючи надію
На щось глибше ніж є.
Більше ніж є зараз. Більше ніж було.
А було чимало.
І кожного разу, кожнісінького разу доля вдаряла ножем у спину саме в ті моменти, коли руки й так слабли від болю.
