Mari lina
Так дивно прокидатися вранці
Від теплих сонячних променів
Що ласкаво торкають обличчя
Не від звуків раптових вибухів
Або довгих, тривожних сирен
Навколо морок і суцільна тиша.
Не чути тут нічого, ані звуку.
Але так болісно кричить душа,
Цей біль переростає в муку
Щоночі перед сном читаю я молитву,