Дмитро Папірник: Все стихи автора

Все стихи Оригиналы Переводы

« ‹ 1 2 3 4 5 › »

За свободу...

Далеко ми пливем, щоб здобути славу

Подорожі такі тривалі та виснажливі

Бої тривають вже давно

Тримати стрій і бити до кінця нас вчать у таборах

Холодна осінь, тримаємось як можемо

Дмитро Папірник

нагорода

На площі , де трибуни заповнені людьми, очі опущенні були.

Страта була така кривава , що усі позакривали роти

Сльози лилися і змішувались з водою каналізаційні люки видавали сморід , бігали миші та пацюки.

Люди оплакували чоловіка тепер вже без голови

Лише тіло . Тіло кажуть храм , то не забирайте моєї віри, ВИ КЛЯТІ МУДАКИ!

Дмитро Папірник

Не той день

А я все думав , що побачу день

Коли одного разу зустрінемо тунель

Та раптом я побачив із машини

Тебе у білій сукні на весілля

Йшла ти вздовж стежини, неначе божевільна

Уся в болоті та на підборах

Дмитро Папірник

Я в'язень своєї уяви.

Ховайся ти де зможеш

Стрибай ти у вікно

Я йду по тебе "любий друже",

Зустрінемось колись ми всеодно

У хвилі тих думок

Дмитро Папірник

Ніч

Глибоко в душі я розумію, що найкращий час це ніч,

Але коли один залишуся я вдома, трохи лячно , трохи я псіхую...

Чому моя уява приходить не сама, а з монстрами під ліжком?

Кожен шурхіт , кожен шопіт, лаяння собак, ударом гілки по вікні – усе примножує моя уява.

І спогади на самоті залишуться з тобою

Дмитро Папірник

Пуститися берега

Скажи мені чи насправді

Ти хочеш щоб я пішов на дно?

Скажи мені це прямо в очі

Коли ми будемо падати

Не тримайся за мою руку

by Дмитро Папірник

Сни

Хтось бачить сни , а хтось взагалі не бачить їх.

Коли ми засинаємо , усе ми забуваємо ,

Усі болі, тривоги, душевні хвороби

Сон для нас , як ліки, лікує і дає нам сили

Та не все так гладко , як здається нам на перший погляд .

Дмитро Папірник

Вперед до перемоги

Подих вітру , стукіт підков , шум дощу

Конвой який веде нас на останній бій

Усі в кайданах , усі по парах

Попереду і позаду чатують вартові

Хтось впаде і інші упадуть за ними

Дмитро Папірник

Інколи мені здається , що я божеволію

І знову згадую ті дні

Коли разом ми заходили у вихідні

Поринали в небуття

І кожен з нас пірнав у почуття

І Кожен день я чекав

by Дмитро Папірник

Потрапити у казку

Сьогодні нас веде стежина

У темний, сірий ліс

Який жахає кожного

Убивчим запахом нарцис

Сьогодні разом з нами

Дмитро Папірник

Ми самі вирішуємо кому, що казати. Давайте не засмучувати близьких людей

Варто лиш сказати раз неправду

І втратити довіру назавжди

Варто лиш невчасно промовчати

І втрати людину навіки

Та іноді потрібно людям і брехати

Дмитро Папірник

Наступний раз принеси хоч квіти

Тривожний шум збудив мене

І мерехтіло світло.

Я думав, що це наснилося мені

Та раптом я збагнув

Що хтось стоїть за спиною .

Холодний подих вітру

Дмитро Папірник