Владислав Пестич
...ні, а знаєш, насправді усе нормально
я бухаю, їм, гуляю з друзями
інколи навіть ходжу на пари
лікую коханням набуту контузію
сплю так як треба, буває з кимось
розпачі всі залишились в минулому
палай в мені симфонією літа
напамʼять вивчи всі мої вірші
для тебе я не стану кращим світом
та спогади про час цей запиши
блукай у снах замріяних туманів
і коли цьому місту забракне слів
у полоні думок я тебе в голові сховаю
говоритиму тобі все, що колись хотів,
бо інакше не вмію, інакше себе не знаю
задурманену голову знову дістану з хмар
