і коли цьому місту забракне слів
і коли цьому місту забракне слів
у полоні думок я тебе в голові сховаю
говоритиму тобі все, що колись хотів,
бо інакше не вмію, інакше себе не знаю
задурманену голову знову дістану з хмар
опущу її в воду, холодну як серце з сталі
і уже не згадаю яким був на смак дурман,
що окутував моє тіло в думки з печалі…
бо коли знов на небі засяють нові зірки
ми не ступимо більше на землю свою ногами
говори мені це, я прошу тебе, говори,
бо найкраще лікуються душі лише словами
04.12.2023, Київ
