Іриска Гордійчук
В правій — патрони,
А в лівій — тюльпан.
Вже не витримують ноги.
Наші окопи,
Як кіноекран.
Сповнені мрій і тривоги.
метро стирало міжособистісні траєкторії,
а ти губами мою помаду.
обшарпані лави це мої території,
у вічних очікуваннях погляду-яду.
бульвари, проспекти, безлюдні вулиці,
клялися мовчати, зберігаючи таїну.
