Андрій Рассказов
Порожній ґанок біля школи.
Свистять у вирії стрижі,
А травень, стомлений та кволий,
Попід каштанами лежить.
Ідуть панянки з паничами
Він мав гарний млин на старому руслі
Навкруги поля та кущі загуслі
Механізм новий та надійна гребля
Він віддав борги, а нових не треба
Де він був раніш, важко те сказати
Є лише казки, козаки, казакі
Війна все навкруг підім'яла, загарбала,
Замазала залік звитяг.
Всі ми - просто кульки з червоною фарбою,
Вмістилища літрів життя.
Весь час метушливо ворушимось, робимо,
* (пісня херсонських партизан)
Ти признайся мені -
Звідки взявся, "начальник"?
Ми без тебе всі дні
Тут жили без печалі.
Світить незнайомая звізда,
Хулі не сиділось тобі вдома?
Тут настане вам усім кінець,
Всім штабам, складам, аеродромам!
Тут у нас борщі та пироги,
Чаша тут у нас, по вінця повна,
- Здрастуй, мамо, це я, твій забудько, твій син.
Так, я бога забув, так і ти ж не святая.
Командир підійшов та у шию вкусив -
Я злетів! Правда, зараз чомусь не літаю.
Кажуть, десь унизу загубився твій дім.
коли загрожуть убивством,
то, бляха, це реально страшно.
та злість сильніше боягузства,
тому ми і не відступаєм.
Посередині моря є острів один
Там нема ні води, ані інших рідин
Там самі лише камні, там мало трави
І дерев там нема навіть дуже кривих
Та натомість там був побудований храм
Давній грек на це витратив тисячу драхм
Ген літо за вікном,
Але його нема.
Кривавий метроном
Продовжує зима.
В такі часи, либонь,
У житті усе буває,
Всюди байрактар літає,
Залпом моск@лів стрічаєм,
Джавелін, вазелін....
Славні ЗСУ без страху
Моск@лям набили ряху.
