Олена Коршун
Я дякую за можливість жити,
Мріяти, надіятись й любити.
Я дякую за можливість йти,
Тримати голову лиш догори,
За тих, хто завжди впасти не дає,
Розуміє, підтримує мене...
Будь, ти просто будь моїм,
Єдиним й дорогим,
До серця милим тим,
Відвертим та простим.
Хто просто підійде
І за руку візьме,
Візьми мене за руку міцно
І пригорни до себе ніжно.
Зігрій мене своїм теплом ,
Ми тут одні, ми тут разом.
Все неважливо навкруги
Коли торкаєшся душі,
Як добре, що тебе немає
І що закінчилась вже гра,
І нас нічого не тримає,
Ти відпустив - і я пішла.
Як добре що пройшла зима
І з собою спогад забрала,
Ну хто казав, що час лікує,
Що все проходить – ти чекай?
Чому ж мене все ще турбує
Минуле, спомин, ти та я?
І вже далеко, так далеко
Життя зайшло, життя пішло…
Забуваю
Тебе чим далі швидше я,
Твій погляд, очі просто я.
Відпускаю
На волю свої почуття ,
