Юрій Федькович: Все стихи поэта | Poetree

Все стихи Оригиналы Переводы

Лук’ян Кобилиця

Лук’ян Кобилиця

Було колись в Буковині —

Добре було жити.

Не знали ми, що то біда

Та що то тужити.

При кобзині зійшла днина,

При скрипочці нічка;

А вна собі молоденька,

Як у траві чічка.

1

0

Юрій Федькович

Нива

Нива

Доки маю світом нудить,

Доки маю люде гудить,

Доки маю дожидати,

Заки Галич зможе встати?

Ліпше сам я рано встану,

А сповівшись щиро богу,

Займу плуги круторогі,

Зорю гори та й долину,

1

0

Юрій Федькович

Пречиста Діво, радуйся, Маріє!

Пречиста Діво, радуйся, Маріє!

У синє море сонце ясне тоне,

І своє світло, ніби кров, червоне,

По всій країні доокола сіє;

А там зозульку в гаю десь чувати,

А там дзвіночок став селом кувати,

Там в борі вітер листям шелевіє:

Пречиста діво, радуйся, Маріє…

1

0

Юрій Федькович

Русь

Русь

По “Mignon” Гете

Ци знаєш, де країна тая мила,

Де явір ріс і де калина цвила,

Де Дністер грав, де Галич иечаліє,

Де руський край, де руське серце мліє?

Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? —

Туда, туда піду з тобов, соколе.

1

0

Юрій Федькович

Україна

Україна

Україно, Запороже, годі вас забути,

Ах, бо мило тамки жити, мило тамки бути,

Де ті трави шовковії славні степи криють,

Де ся квіти поза квіти в зимних росах миють,

Де стада ржуть, де соколи, де вірли співають,

З буйним вітром у заліжку козаки літають.

Хто ж то може знов забути могили, кургани,

1

0

Юрій Федькович

Дезертир

Дезертир

Ой сів же він при столику,

При світлі думав,

Писаннячко дрібнесеньке,

А він го читав.

Писаннячко дрібнесеньке,

Листочок — як сніг;

Склонив же він головоньку

1

0

Юрій Федькович