Анатолій Лупиніс: Все стихи поэта | Poetree

Все стихи Оригиналы Переводы

Моя повстане Україна

Моя повстане Україна

Моїм милим дівчатам,

дбайливим помічницям,

патріоткам, Корпус Волі

Під скрес Московської руїни,

Під лицемірство каяття

Моя повстане Україна

До віковічного буття.

1

0

Анатолій Лупиніс

Золоті ворота

Золоті ворота

Асфальт в жагучих обіймах сонця

важко дихає, вгинається під ногами.

Дерева з обтятими віттями —

каліки дерева.

Квіти, закуті в бетон,

позбавлені пахощів квіти.

Люди, уярмлені Молохом,

Загнані в щільники люди.

1

0

Анатолій Лупиніс

“Ми випрягли волів”

“Ми випрягли волів”

Ми випрягли волів, перевернули плуга,

Сідлаємо коней та гостримо списи.

Відкинули жалі, згадали всі наруги,

Прости нас, Господи, помилуй і спаси.

На скресі двох світів стаємо до двобою,

На скресі двох епох гряде шляхетний світ.

Віч-на-віч Нація з безликою юрбою.

1

0

Анатолій Лупиніс

Покритка

Покритка

Тарасе, батьку, підійми чоло.

Поглянь на свою милу Україну.

Немало зим і весен відгуло.

І пил покрив прабатьківську руїну.

Кривавий пил.

Ні, ні, не спали ми.

Звивалися потоптані знамена.

Хиталися підвалини тюрми.

1

0

Анатолій Лупиніс