жовтень
жовтневі нариси обличчя
хмари місяць загорта
твоя долонь - мала й легка
долає мій сумнівний відчай
чий голос нас постійно кличе
і хто ховається в полях
чи то мій страх?
чи то диявола помічник?
любов, що обиралась вічем
і сон той, мабуть, склався віщим
і тінь що докучає вічно -
іде у мене між ногах
мій листопад застряг в снігах
і лезо біля шиї блище
притулись до мене ближче
сховай мій сум у курганах
цілуй мене, що маєш сили
кохай мене, моя осіння!
закровʼяним тьмяним насінням
посій узбіччя по стежках
