Залишаю останню записку:
Залишаю останню записку:
"Не кохаю. Пробач. Не чекай."
Залишаю полицю я чисту
і холодний невипитий чай.
Новиною хоч букви й не стануть.
Ти знав, прекрасно все знав.
Чекав - може лід той розтане?
Та він, нажаль, не розтав.
Залишаю стражденні питання:
"Чому?" та "Навіщо ти так?".
Милий знай, не зцілити кохання,
коли зовсім пропав його смак.
Не будеш ти милим на силу.
Серцю холодному ти не наказ.
Якщо в ньому вже щось зупинилось.
Не злікує не лікар, не час.
І дарма тягнути цю драму..
Чую подих.. Ти поруч стоїш.
Роблю крок із кімнати останній.
Вийду мовчки.. Та й ти промовчиш..
