Забуття (122)
Забути колір би твоїх очей,
не пам'ятати б голосу і сміху.
Не буде більше радісних ночей,
не принесе життя собою втіху.
У грудях кратер ядерної бомби,
від серця залишилося тряпчиння.
Руки холодні, а у венах тромби,
ніби тепер я з пороху начиння.
Залишу вас, якби цього не хтілось,
в мені не буде сили на дорогу.
Любив я вас, любов, вона не ділась,
мене покинув шанс на перемогу.
