“якщо тобі прийде на присмерку зими”
if in begining twilight…
якщо тобі прийде на присмерку зими
(так як приходить сніг серед німого світу)
хтось супокійний дух хтось привид неземний
у самоту немов у велич оповитий —
хтось золотисто весь (усюдисущий над
безмовністю) живий жахливо сильно дивно
як милосердя зір як гострота принад
хтось наче-він-вона подібний невловимо
(повірити чи ні) так безперечно ніби
німотно звідусіль росте планета мертвих
все більшає однак усе маліють глиби:
до наче-він-вона почезнути і стерти
разом з лицем землі
— і привид каже «вмреш»
«о як приємно» мій шепоче привид теж
