Я дякую Богу
І збудуться, і стануться дива!
І в світі все обернеться на краще -
І зробиться легким усе найважче,
І найтепліші знайдуться слова.
Микола Карпенко
Я – сильна, а тому тебе залишаю,
Тому залишаю, що дуже кохаю,
Кохаю ж тому, що від Бога ця сила,
Й від сили цієї – вже жити не сила.
Мене в основному словами ти раниш,
Любов таким чином не вб'єш, не обманеш.
У неї свій вік - як і в кожного з нас.
Живемо ми довго – вмираємо раз.
Я знаю, що рани усі заживають,
Й на серці рубці вони залишають.
За тяжку, тернисту й щасливу дорогу,
За дар покохати – я дякую Богу.
***
