Все таке...
Все таке...
Все таке зелене. Я балдію.
Квіточку зірвати – ні, не смію.
І листочки, і дерева – все буяє.
Кінця краю тому цвіту геть немає.
Все таке червоне. Квіти грають.
Різнобарвні, різні ігри вони починають.
Ті тюльпани, ті нарциси – серденько радіє.
Їх своїм живим теплом сонечко зігріє.
Все таке блакитне. Небо плаче.
Не виходь сьогодні в море. Чуєш ти, моряче?
Хвиля піниста біжить – гола й боса.
Не дістане вона вже корабля матроса.
Все таке біленьке. Вишні зацвіли.
Пелюстки літають –ось – одна, дві, три!
Аромати цвіту і гудіння бджіл –
Чується по разу запах й шелест крил.
Все таке барвисте. Тут життя вирує.
Теплий дощик травня по містах мандрує.
І в повітрі тихо вже гуляє літо –
Вперше в мене в серці для нього відкрито.
06.05.22
Марта Піддубна
