Все так хаотично,
Все так хаотично,
так спонтанно.
Невблаганно нас чарує небо.
І так не звично
віддавати шану
кожній хвилині коли я біля тебе.
Як мало треба..
Дивно, тільки зараз
мені так вільно і спокійно стало.
Вечірнє небо
дарує теплі чари.
Життя спонтанно все саме розклало.
І хаотичність
на подив ця стабільна.
І у руках життя мого кермо.
Хотіла в січні
в прірву добровільно.
А в квітні все, на диво, відлягло.
Життя так різко
змінюється з часом.
Гортає в голові нові думки.
І швидко з ним
змінююсь я разом.
То тану в відчаї, то в силі навпаки.
Лови момент,
зараз - перша нота
сонету мого дивноно буття.
Змінено вщент
з цього повороту
мій погляд на теперішнє життя.
На добре, знаєш
світ без окулярів
бачити й не закривати очі.
Щаслива я
що після всіх ударів,
я можу посміхатись серед ночі.
Ось мій старт.
Як добре - ти зі мною.
Як добре, що мені тебе так треба.
Час настав
відкласти свою зброю.
В душі без війн вже жити є потреба.
