Вони руйнують дещо значно більше ніж міста
Вони руйнують дещо значно більше ніж міста
Душі моїх любих
Моїх коханих
Їх слова , кров’яними згустками падають на зневажанну землю
Хто ви ?
Що за біль несете ?
І ваші звучать як гіркий курок
Слова ваші страшні
І мені від них лячно
Змужніла обличчя
Страховинні слова лунають з губ твоїх
І хто їм ворог
Той їм і отець
І я не дихаю
Чекаю
Мірахами по тілу
Ні , ні , ні
Не стріляй ! Залиш ті душі
Безгрішні ще поспати
Не буди о п’ятій ранку
Не зову , не клич
Не спотворюй дітей
Не виривай молочні зуби злісно
Щетиною не покривай дитяче обличчя
І тиша
Тиша
Постріл ?
Крик !
