“вірність безжальна предвічного голосу”
faithfully tinying at twilight voice…
вірність безжальна предвічного голосу
з тліну безмірного крекче судьба:
знову (у кожнім найменшому волосі)
безповоротність часу проступа
чистою правдою лиш особливе
серця терпіння в огромі страху;
кожного птаха мовчання згірдливе
хто відтерпіти згодиться в гріху
— зараз, відтятий від щастя-над-щастя
шепотом шепоту твого, готовий
(в’язень безстрашний в мурованій пастці
мініатюрний самотній чудовий
всесвіт увесь тут в листкові єдинім)
дякувать сам собі сам собі винен
