Відповідальність за створіння
Відповідальність за створіння Боже,
На себе люди узяли давно.
Та що ж йому сьогодні допоможе,
Коли жахіття видно за вікном…
Коли війна непрохана додому
Прийшла до нас, і розбрат принесла…
Коли безліч створінь лишились дому
Та віра в перемогу лиш зросла!
І цуценя, і кішка, що лишились,
Коли людина утікала й йшла…
Усе ще так чекають, щоб людина
Двері відкрила, й врешті в дім ввійшла.
Хоч може вже й немає того дому,
Може й людини тої вже давно нема.
Вони все вірять, що колись потому -
Прийде господар й скінчиться зима.
І як собака Крим вив на руїнах
Будинку, де була його сім’я.
І скільки підірвалось вже на мінах,
Тих кого не дізнаємось ім’я…
І скільки у вогні ракет згоріли
Невинних, милих, та малих звірят.
І тих пташок що мирно гомоніли
Нема вже. І не видно оченят
Дітей малих, що щойно народились…
Навіщо було, скажіть, убивать?
А взагалі на смерть не заслужили,
Ніхто, кого ще Бог не встиг забрать…
Нащо ж прийшли, вам тут ніхто не радий!
Нащо людей калічите й тварин?
Чим завинили ми країні вражій?
Що лізе нас вбивати через тин…
Та ми їх точно переможемо, я певна.
І все на своє місце стане знов,
І коли воля буде в нас духовна -
Створінням подаруємо любов.
