ВЕСНЯНИЙ РАНОК У СЕЛІ
Нам ранок весняний дарує світанок,
Ранкову зорю та туману серпанок.
Урочисту тишу й повітря свіженьке,
Вмивається вже кошенятко руденьке.
Дарує нам ранок легку прохолоду,
На день, обіцяє, хорошу погоду.
І перший промінчик ранкового сонця,
Що падає зайчиком в хатнє віконце.
Зіває собака й витягує спину,
І півень горлає й кричить без упину.
Дідусь виганяє корову на пашу,
А бабця зварила молочную кашу.
Матуся замішує хліб на заквасці,
Сміється маля у дитячій колясці.
Татусь на городі уже при роботі,
І кумкають жаби за полем в болоті.
А ще подарує нам ранок привітний,
Святкове та радісне небо блакитне.
І росяну стежку, що змійкою в"ється,
Яка у траві до озерця крадеться.
І пахощі квітів й густої травички,
Щебечуть в саду горобці та синички.
І бджоли обсіли старесеньку вишню,
Що пахне й цвіте біля хати розкішно.
Так, пору вранішню, село зустрічає,
Бо тут маяття городського немає!
Гармонія побуту - скромна й чудова!
І кожна людина тут духом здорова!
Всі люди робочі, спокійні та щирі,
Тут праця реальна в думках і на ділі.
А кожній роботі - є черга своя,
Відміряно все тут від А і до Я!
Й привітно вітаються всі спозаранку,
Міцного здоров"я! та Доброго ранку!
