Вечір
«До мене прийде теплий вечір,
Обійме ніжно мої плечі.
Далека пісня соловїв,
Моїх зачарованих країів...
А хочеш сон забере тобі лихо,
І серцю стане стокійно й тихо.
Ліс вбирається у осінь -
Золоте намисто.
Річка плине з гір,
Аж душі стає правдиво й чисто.
Чи цінують люди,
цю красу?
Чи довкола гнані у біду?
Хто розсипле з неба зорі,
Стигне час на видноколі.
Тільки Бог розсудить нас...
Украду я у природи цих прикрас.»
Автор: @tinakarabanovich
